Коротко про автора блогу

Поляруш Вікторія Миколаївна

Дата народження: 03.11.1983 р.
Освіта: у 2006 році закінчила Уманський педагогічний університет ім. П.Г. Тичини, вчитель математики та інформатики
 ( спеціаліст-магістр)
Місце роботи: ЗЗСО І-ІІІ ст.-№6  м.Гайсин.
Стаж роботи: 15 років, на посаді класного керівника 14 років
Кваліфікаційна категорія:  Спеціаліст Вищої категорії, старший вчитель
Курси підвищення кваліфікації: 2019 р.
Всеукраїнськи конкурс "Учитель року - 2022" в номінації "Інформатика":  нагородженна дипломом ІІІ ступення


Тема, над якою працюю, як вчитель: «Впровадження методики «Перевернутого навчання» на уроках математики та інформатики»
Тема, над якою працюю як класний керівник: “Орієнтація кожного учня на розвиток його нових психологічних можливостей. Проектування та формування успішної особистості школяра”







 

 Успіх приходить до того, хто робить те, 
що найбільше любить.
М.Форбс

Створення дружнього класного колективу — це, перш за все, спільна творчість і самовіддана діяльність класного керівника та дітей.   У педагога є важка, але дуже важлива місія ‑ бути класним керівником. Одні вважають її лише доповненням до своєї викладацької роботи, інші ‑ навпаки, найголовнішою. Як би не була важка ця діяльність, вона, безсумнівно, потрібна дітям, оскільки основна структурна ланка у школі ‑ це клас. Саме в ньому зароджується інтерес до навчання, формуються соціальні стосунки між дітьми.
    Клас являє собою систему, яка допомагає реалізувати турботу про соціальне благополуччя дітей, вирішувати проблему їхнього дозвілля, згуртовувати колектив, формувати відповідну емоційну атмосферу. Організатором діяльності учнів у класі, координатором впливів був і залишається класний керівник ‑ як автор і як скульптор.
  Успіх кожного класного керівника  вимірюється успіхами його учнів. На що ж спрямувати зусилля вихователю, щоб його учні стали найкращими? В чому ж повинна полягати «формула успіху наших учнів»? Напевно, дати відповідь на це запитання дуже непросто.
Зміст своєї роботи класний керівник визначає залежно від хисту, майстерності, досвіду. Художник вчиться змішувати фарби і наносити мазки на полотно. Музикант вчиться етюдами. Журналіст і письменник опановують прийоми образного мислення.
Справжній класний керівник  також змішує фарби, розучує етюди, опановує прийоми  - тільки це педагогічні фарби, етюди, прийоми. Класний керівник  – майстер, віртуоз. Він, як за нотами, грає свій захід. І тільки класний керівник  знає, скільки праці пішло на опанування цих гам і етюдів, поки ноти, ритми і мелодії не зіллялися в музику заходу. Майстерність – це високий рівень досконалості. Але майстрів не так багато.
 Будучи класним керівником, вважаю, що метою виховного процесу є плекання вільної, талановитої, фізично здорової особистості, збагаченої науковими знаннями, естетичними смаками, готової до творчої трудової діяльності, яка досягається через формування в учнів морального ставлення до оточуючих людей і усвідомлення цінності людського життя, через формування культури інтелектуального розвитку та вдосконалення учнів, а також культури збереження власного здоров’я.
У свій час відомий педагог Василь Сухомлинський написав такі слова: «У вчителя високе покликання – засвічувати, як молоді зорі, дитячі серця». У нашій професії найголовніше любити дітей, довіряти їм, поважати їх. Вони такі різні, але разом - це чудовий букет, в якому кожна квітка особлива і неповторна. Класний керівник же повинен стати мудрим садівником, який вирощує, доглядає, плекає квіти нашого життя – дітей. Ми повинні побачити в дитині найголовніше – особистість, виявити її індивідуальні особливості та нахили. Тому будь-яке виховання за своєю сутністю повинно стати створенням умов для розвитку особистості, воно повинно бути розвивальним, особистісно-орієнтованим. Кожна людина обдарована природою, потрібно лише вчасно виявити ці здібності, повірити у себе.
На мою думку, учні лише тоді досягнуть успіху, якщо відчують віру в свої пізнавальні сили і здібності, відчують свою спроможність досягти високих результатів. І саме класному керівнику належить роль переконати дитину у її творчих можливостях. Потрібно дати відчути їй свою неповторність, обдарованість, повірити в неї.
Дуже важливо створити комфортні умови, при яких учень відчуватиме свою успішність, інтелектуальну спроможність, матиме можливість реалізувати себе в будь-якій діяльності.
У сучасних умовах постає соціальна потреба у наявності особистості, спроможної розв'язати і щоденні, і масштабні завдання, які забезпечують не просто виживання, а прогрес нації.
Робота класного керівника непроста: усі педагоги знають, що класний керівник відповідає "за все" та в ідеалі повинен уміти виконувати безліч справ, причому одночасно. Тому постійно дбаю про свій професійний рівень, відвідуючи курси підвищення кваліфікації, приділяючи велику увагу самоосвіті.
У Державній національній програмі «Освіта (Україна XXI століття)» визначено стратегію розвитку освіти в Україні, її пріоритетні напрями та шляхи створення життєспроможної системи безперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів, духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації. Сучасна школа повинна відповідати на виклики суспільства, реалізуючи комплексну програму формування в учнів ключових життєвих компетенцій. Важлива роль у цьому належить класному керівникові – координатору всіх ланок навчально-виховного процесу в житті кожного школяра.
Видатний педагог В. О. Сухомлинський наго­лошував, що «майстерність і мис­тецтво виховання всебічно розви­неної особистості полягає в умінні педагога відкрити буквально перед кожним, отже, й перед найпосеред­нішим, найважчим вихованцем ті сфери розвитку його духу, де він може досягти вершини, виявити себе, заявити про своє «Я», чер­пати сили з джерела людської гід­ності, почувати себе не обділеним, а духовно багатим».
Це можливо лише в колективі, де панує дух партнерства, а не хворобливого суперництва, атмосфера взаєморозуміння і підтримки, емоційного благополуччя. Тому основною метою моєї роботи з класом є формування здорового, оптимального, позитивного клімату в класному колективі як необхідної умови для розкриття творчого потенціалу кожної особистості, повноцінного навчання і становлення психічного і фізичного здоров’я. Адже тільки здоровий психологічний клімат створює умови духовного комфорту особистості, спокою, успіху в навчанні та вихованні. Реалізація цієї мети відбувається через вирішення таких виховних завдань:
вивчення особистості учнів, їх фізичного, психологічного стану, сім’ї, індивідуальних особливостей і здібностей;
активна робота з розвитку учнівського самоврядування;
сприяння згуртованості класного колективу;
сприяння формуванню основ культури спілкування й побудови міжособистісних взаємин у класному колективі;
виховування гуманності та толерантності у міжособистісних стосунках;
запобігання виникненню та поглибленню міжособистісних конфліктів у класному колективі;
допомога учням у підвищенні рівня організованості й дисципліни;
залучення батьків до активної участі в навчально-виховному процесі, забезпечення єдності виховних впливів школи і родини на дітей.
Учні класу мають значний інтелектуальний та творчий потенціал, який за оптимальних умов може розкритися і сприяти всебічному гармонійному розвитку учнівської спільноти загалом та кожної особистості окремо. Саме тому виховна робота у класі спрямована на розкриття та реалізацію учнівської творчості, формування відповідального ставлення до своїх обов’язків, виховання активної життєвої позиції та лідерських якостей через учнівське самоврядування в класі, сприяння тому, щоб зміст та форми колективної творчої діяльності допомагали кожному знайти себе.
Вважаю, що сьогодні повинна змінитись  роль класного керівника: він повинен бути не наглядачем, не контролером, а виконувати роль консультанта та джерела знань, стати старшим товаришем, другом, порадником, партнером у спільній діяльності.
Такий класний керівник не домінує, а співпрацює з учнями. Вони особистісно захоплені один одним, довіряють, поважають думки, почуття, позитивно налаштовані на творчість, вони співавтори заходу.
Саме співпраця учня і вчителя стане ще одним ключем до успіху наших учнів.
Формула успіху учнів у кожного вчителя різна. На мою думку, це залежить не лише від форм і методів, які ми застосовуємо у своїй роботі. Напевно, не останню роль в цьому відіграє і сама особистість класного керівника. Для того, щоб наші діти досягли успіху, ми ніколи не повинні зупинятися на досягнутому, постійно бути в творчому пошуку, займатися самовдосконаленням.
А загалом «знання складається із дрібних крихт щоденного досвіду» (Д. Писарев), тому «настільною книгою» кожного педагога є саме життя і безпосереднє спілкування з дітьми. Тільки завдяки їм можна пізнати високу істину урочистих і величних слів Шалво Амонашвілі:
Я — Учитель.
Я — Любов і Відданість, Віра й Терпіння.
Я — Радість і Співрадість,  Страждання й Жаль.
Я — Істина й Серце, Совість і Шляхетність.
Я — Шукач і Обдаровувач,  Жебрак і Багатий.
Я — Учитель і Учень, Вихователь і Вихованець.
Я — Прокладач Шляху і Художник Життя.
Я — Притулок Дитинства й Колиска Людства.
Я — Усмішка Майбутнього і Смолоскип Сущого.


Я — Учитель від Бога і Його Помічник.






Немає коментарів:

Дописати коментар